Соціологія
Соціальна психологія
Чи займаються соціальні психологи соціальним пізнанням і судженням, міжособистісними відносинами, комунікацією або груповою поведінкою їх явно чи неявно дуже цікавить проблема емоцій та дій, що викликаються ними. У розділі описується саме це явище, розглядаються класичні та сучасні теорії, а також узагальнюються дослідження причин виникнення специфічних емоційних реакцій. Увага звертається на основні компоненти емоцій: їх руховий прояв, психофізіологічні симптоми, мотиваційну складову та суб'єктивні переживання, а також комплексні взаємини емоцій. Будуть порушені проблеми регуляції та контролю емоцій, подібності та відмінності емоційних реакцій у редівників різних культур. Насамкінець ми розглянемо прикладні аспекти дослідження емоцій.
Емоції
Уявіть собі, як ви гуляєте по доріжці парку сонячним травневим днем. З'явилися перші квіти, співають типи і ви почуваєтеся чудово, особливо якщо поруч знаходиться кохана дівчина. Раптом ви помічаєте чоловіка, який раптово з'явився через кущі. В руках у нього ніж. а на руках плями, схожі на кров.
Що таке емоція?
Що таке емоція? Так називалася одна з програмних журнальних статей. Вона вийшла у світ у 1884 р. н її автором був Вільям Джемс, один із основоположників сучасної експериментальної психології. У своєму есе Джемс обґрунтував революційну тезу, що стосується природи емоцій: «тілесні зміни прямо йдуть за сприйняттям хвилюючого факту, а почуття, яке вони викликають у нас, і є емоція.
Емоція як соціально-психологічний конструкт
Насамперед нам знадобиться робоче визначення того, що ми розуміємо під емоцією, афектом та/або почуттям. На жаль, існує, мабуть, стільки ж визначень емоції, скільки і теорій, розроблених з цього приводу. Як і багато інших термінів, що використовуються в життєвій та науковій психології, термін «емоція» є гіпотетичним конструктом. Її не можна спостерігати безпосередньо, але про існування емоції можна судити на основі низки показників та особливостей їхньої взаємодії. Дедалі більше неслідників схиляються до того що, що конструкт емоція не можна використовувати як синонім терміна почуття (як часто робилося у минулому. наприклад. Вільямом Джемсом). Нині почуття. як правило, розглядається як один нз компонентів цілісного конструкту «емоція».
Навіщо нам потрібні емоції?
Безперечно, що синхронізація психологічних і фізіологічних процесів з метою мобілізації всіх ресурсів організму при зіткненні зі значною подією потребує великих зусиль. Окремі системи не просто перестають виконувати свою звичайну роботу (наприклад, ми не можемо добре перетравлювати їжу чи думати, перебуваючи у владі сильної емоції). Істотний викид енергії буквально виснажує ресурси організму (тому тривала реакція активації, викликана емоцією, можна розглядати як стрес). Для чого існує такий витратний механізм?
Як викликаються певні емоції?
Багато робіт соціальних психологів, які цікавляться проблемою емоцій, присвячено дослідженню питання. які ситуації здатні викликати емоційні відповіді (викликання емоції) і яка з багатьох можливих емоцій проявляється у ситуації даного типу (диференціація емоцій).
Чи існують патерни відповідей?
Усі автори теорій емоцій згодні, що є безліч різних почуттів: цей факт важко заперечувати, враховуючи існування різних слів, що позначають їх у всіх мовах. Однак подібна одностайність відсутня щодо уявлень про периферичний компонент емоцій (наприклад, їх зовнішні та фізіологічні прояви). Фактично, ця суперечність охоплює всі теоретичні підходи. Як ми бачили, деякі автори периферичних теорій (наприклад. Джемс) вважають, що існують високоспецифічні стійкі форми проприоцептивной зворотний зв'язок, і диференціацію емоцій визначають периферичні системи. Інші (зокрема, Шехтер та Зінгер) стверджують, що виникнення тієї чи іншої емоції визначає загальна, неспецифічна фізіологічна реакція активації у поєднанні з ключовими ознаками ситуації. Когнітивні теорії емоцій також відрізняються своєю позицією з цього питання. Деякі автори не акцентують уваги на відмінності фізіологічних та зовнішніх ознак емоцій; інші підкреслюють, що саме розуміння ситуації (її когнітивна оцінка) визначає характер відповіді, включаючи різні фізіологічні прояви емоцій. Вони виходять із уявлення про адаптивну функцію емоцій; інакше кажучи, емоції визначають напрям дій, що дозволяють індивіду впоратися з проблемою, що виникла. Після прийняття рішення виникають специфічні патерни відповіді і зовнішні ознаки емоції, що їх супроводжують.
Фізіологічні зміни
Багато століть уявлення про емоції включався суттєвий фізіологічний компонент. Як ми вже бачили, одна з найбільш обговорюваних проблем — це специфічність активації при різних емоціях.