Програма соціологічного дослідження. Методика, техніка і процедура соціологічного дослідження

Проведення соціологічного дослідження складається з послідовних етапів:

- Підготовка дослідження;

- Збір первинної соціологічної інформації;

- Підготовка до обробки матеріалів дослідження і обробка на ЕОМ;

- Аналіз інформації, підготовка звіту за підсумками соціологічного дослідження, висновки і рекомендації.

Соціологічне дослідження починається з розробки програми, що включає теоретичне обгрунтування методологічних підходів і методичних прийомів вивчення конкретного соціального явища або процесу.

Програма включає ряд елементів, з яких виділимо найбільш значущі. Це визначення проблеми дослідження, суть якої складає реальне життєве протиріччя як приватного, так і загального характеру. Далі слід формування теми і завдань дослідження. Важливою складовою є розробка гіпотези, тобто припущення про вивчається явище, яке в результаті дослідження може бути підтверджено, або спростовано. Можуть бути основна і допоміжні гіпотези. Сама по собі розробка гіпотези - складний пізнавальний акт, що вимагає підготовки і грунтується на попередньому пізнанні предмета дослідження.

Програма включає також характеристику понятійних і емпіричних індикаторів, виявлення об'єкта дослідження, інструментарій.

Об'єкт дослідження становить та або інша спільність людей, що відображають якусь соціальну проблему. Вся спільність, на яку поширюються дослідження, носить назву генеральної сукупності.

Але оскільки абсолютна більшість досліджень носить не суцільний характер, а вибірковий, то дуже важливо грамотно, за певними правилами відібрати необхідну кількість людей для опитування, тобто провести вибірку. В цьому випадку мікромоделлю генеральної сукупності є вибіркова сукупність, тобто відібране за суворо заданим правилом певне число елементів генеральної сукупності, що підлягає безпосередньому дослідженню.

Виділимо основні методи вибірки.

- Метод механічної вибірки. З генеральної сукупності через рівні проміжки відбирається необхідну кількість респондентів (наприклад, кожен 10-й).

- Метод серійної вибірки. Генеральна сукупність розбивається на однорідні частини і з кожної частини пропорційно відбираються одиниці для обстеження (наприклад по 20% респондентів з кожної частини).

- Метод гніздовий вибірки. В якості одиниць відбору виступають не окремі респонденти, а групи з наступним суцільним опитуванням їх. Дана вибірка буде представницька, якщо склад груп схожий між собою.

- Метод основного масиву. Представляє опитування 60-70% генеральної сукупності.

- Метод квотної вибірки. Найбільш складний метод, застосовуваний при великій генеральної сукупності і вимагає для відбору респондентів використання не менше 4-х ознак.

Репрезентативним вважається таке дослідження, при якому відхилення в вибіркової сукупності по контрольних ознаками не перевищує 5%. Практика роботи соціологів дозволяє з достатньою надійністю проводити репрезентативні опитування, керуючись елементарними правилами. При пилотажном опитуванні невеликий генеральної сукупності (наприклад, в рамках факультету чисельністю до 100-250 чол.) Репрезентативним буде суцільне анкетування. В масштабах вузу достатньо буде опитати 25% від загального числа студентів.

Найбільш поширеним методом збору соціологічної інформації є опитування. Існує кілька видів опитування, перш за все анкетування і інтерв'ювання.

Анкетування. Передбачає самостійне заповнення анкети респондентами. Можливо індивідуальне та групове анкетування, очне та заочне. Прикладом заочного анкетування є поштовий опитування або опитування через газету.

Інтерв'ювання являє собою особисте спілкування соціолога з респондентом, коли він задає питання і записує відповіді респондента.

Існує кілька різновидів інтерв'ювання: пряме (коли соціолог безпосередньо розмовляє з респондентом); опосередковане (бесіда по телефону); формалізоване (заздалегідь розробляється запитальник); сфокусоване (в центр уваги ставиться конкретне явище); вільне інтерв'ю (вільна бесіда без заздалегідь заданої теми).