Питання за своїми функціями діляться на основні і неосновні. Основні питання спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища. Неосновні питання спрямовані на пошук адресата основних питань. До неосновним відносяться питання-фільтри і контрольні запитання.
Запитання-фільтри використовуються, коли потрібно одержати дані, що характеризують не всю сукупність опитуваних, а тільки її частиною. Контрольні питання використовуються для перевірки щирості відповідей.
При проведенні анкетування певне значення має і композиційна побудова анкети.
У першій частині анкети міститься звернення до респондента, де ясно викладаються цілі та завдання дослідження, пояснюється порядок заповнення анкети. Якщо анкетування анонімне, то про це повідомляється респонденту. Друга частина анкети містить запитання. Причому на початку розташовуються більш прості питання, потім більш складні і врешті знову легкі питання. Це забезпечує кращу сприйнятливість.
В кінці анкети, як правило, є «паспортичка» і подяку респонденту за його працю по заповненню анкети.
Крім названих елементів соціологічного інструментарію, необхідні інші методичні та допоміжні матеріали: інструкції анкетеру, рекомендації по обробці і вибракування анкет, кодифікатори і т. д.
У соціологічному дослідженні використовуються поняття «індикатор» і «шкала виміру». Індикаторами називаються всі факти (показники), які використовуються для соціологічного виміру. Ці показники можуть бути об'єктивними (наприклад, рівень освіти) і суб'єктивними (ступінь задоволеності роботою і т. д.) Послідовність розташування їх утворює шкалу вимірювання. Шкали можуть бути номінальні (в якості показників виступають об'єктивні ознаки і характеристики: стать, вік, освіта і т. д.) і рангові, де показники перераховуються в порядку значимості.
Після завершення соціологічного опитування проводиться перш за все перевірка анкет та бланків-інтерв'ю на точність і повноту заповнення. Якщо вони заповнені неправильно або не заповнені на 30%, то такі анкети (бланки) вибраковуються і не підлягають обробці.
Невелика кількість анкет (до 300 примірників) можна обробляти вручну, велике - на персональних комп'ютерах і ЕОМ. В останньому випадку проводяться такі додаткові операції, як кодування інформації, підбір програми обрахунку та ін.
Після отримання результатів математичного обрахунку дослідник може приступити до аналізу соціологічних даних та їх інтерпретації. Глибина аналізу, науковість, об'єктивність і повнота інтерпретації залежать від компетентності дослідника, рівня його підготовки, вміння застосовувати знання до аналізу соціальної реальності.
На заключному етапі дослідження його результати оформляються документально: у вигляді звіту, додатки до нього та аналітичної довідки.
Звіт повинен включати обгрунтування актуальності дослідження та його характеристику (цілі, завдання, вибіркову сукупність і т. д.); аналіз емпіричного матеріалу; теоретичні висновки та практичні рекомендації.
На закінчення слід сказати, що соціологічне дослідження є лише одним з інструментів пізнання соціальних процесів і явищ, його результати при всій значимості не можна абсолютизувати. Але це важливе і в певному плані незамінний засіб отримання об'єктивної інформації, яка поряд з іншими методами розширює наші можливості пізнання суспільства, підвищує ефективність практичної діяльності.