Етносоціальні процеси і міжнаціональні відносини

Разом з тим у Росії склалася своєрідна етнонаціональна обстановка. Росіяни, складаючи 82% всього населення країни, стикаються з багатьма проблемами, не властивими великим за чисельністю народам. У Росії демографічна ситуація для російських складається явно несприятлива. В останні десятиліття традиційні центри російської культури (Нечорнозем'я, Європейський північ) стали зоною депопуляції, деградації природного і соціального середовища проживання. Приріст російського населення йшов майже виключно за рахунок півдня Росії і регіону Сибіру. Але і цей приріст за своїми темпами помітно відставав від темпів зростання неросійського населення Росії. Зниження абсолютної чисельності (перевищення смертності над народжуваністю) російського населення мало місце в 1979-1989 рр.. на 19 територіях Росії. У 1991 р. воно спостерігалося на 27 територіях, а в 1992 р. - вже на 46 територіях Російської Федерації.

Російське населення РФ в 1989 р. налічувало 120 млн. чоловік, його приріст в 1979-1989 рр.. дорівнював 5,6%. Відносна частка росіян в населенні Росії в 1989 р. дорівнювала 81,5%, за період 1979-1989 рр.. цей показник знизився на 1,1% і в 1990-1993 рр.. мав тенденцію до подальшого зниження. Однак в 1992-1993 рр.. питома вага росіян став зростати і досяг у 1994 р. 83% за рахунок міграції в Росію російських біженців і вимушених переселенців з ближнього зарубіжжя.

В результаті розпаду СРСР і виникнення 15 суверенних держав за рубежами РФ утворилася значна російська діаспора. Вона складається з етнічних росіян, татар, башкир, чувашів, мордви та інших, нараховуючи приблизно 37-38 млн. чоловік.

Особливо неблагополучно почуваються росіяни в республіках РФ і в регіонах, що межують із зонами міжнаціональних конфліктів. У республіках росіяни, опинившись у становищі «некорінного» населення, «національних меншин», піддаються дискримінації, приниженням і образам, вважаються людьми «другого сорту». Через це тисячі російських змушені виїжджати з республік, зокрема, Північного Кавказу. Так, тільки з Чечні виїхало понад 150 тис. росіян і представників російськомовного населення.

Для стабілізації етнополітичної ситуації необхідне дотримання принципів демократичної національної політики. По відношенню до росіян це означає: а) національний паритет з іншими народами на території всіх суб'єктів Федерації, зокрема рівність у використанні рідної мови в офіційних відносинах, суспільному та культурному житті; б) право на етнокультурну самоорганізацію, наприклад шляхом створення регіонально-культурних асоціацій на території, де росіяни знаходяться в меншості, в) державну підтримку програми відродження регіонального різноманіття національної культури і російських переселенців.

В останні роки ряд громадських рухів і політичних партій активно ратує за створення Російської республіки. Мотивують це тим, що росіяни не мають державності, будучи найчисленнішим етносом. Росія характеризується як Федерація без росіян, які виявилися розчленованими по суб'єктах Федерації настільки, що немає сенсу говорити про їх власної державності. Росіяни як етнічна спільність, їх статус та культура не стали суб'єктом національної політики в РФ. Проте облік всіх обставин і наслідків реалізації цієї ідеї однозначно підводить до висновку, що створення Російської республіки недоцільно і навіть небезпечно. Воно привело б до фактичного демонтажу РФ, дезінтеграції Росії.

Етнополітична ситуація в Україні характеризується як складна, суперечлива, і сподіватися на швидке покращення її рано. Перш за все це пов'язано з погіршується соціально-економічним становищем в країні. Посилюється нерівномірність розвитку регіонів РФ за рівнем життя, за умовами розвитку. Це неминуче буде загострювати протиріччя між ними, стимулювати відцентрові тенденції у регіонів, які опинилися у більш вигідному положенні з точки зору соціально-економічного і зовнішньоторговельного розвитку.

Оскільки потоки міграції до Росії не зменшаться, а швидше збільшаться, то це буде ще одним джерелом міжнаціональної напруженості. Зберігається можливість розігрування «національної карти» в політичних цілях етноелітой. Неадекватність представництва в органах влади і управління
Федерації і республік етнічного складу населення - ще один фактор, що провокує міжнаціональну напруженість.