Фактично алкоголь увійшов у наше життя, став елементом соціальних ритуалів, обов'язковою умовою офіційних церемоній, свят, прийнятих способів проведення часу, вирішення особистих проблем. Однак ця соціокультурна ситуація дорого обходиться суспільству. Як свідчить статистика, 90% випадків хуліганства, 90% згвалтувань при обтяжуючих обставинах пов'язані зі сп'янінням. Вбивства, пограбування, розбійні напади, нанесення тяжких тілесних ушкоджень у 70% випадків відбуваються особами в нетверезому стані. Близько 50% всіх розлучень також пов'язані з пияцтвом.
Вивчення різних аспектів споживання алкоголю та його наслідків представляє велику складність. За якими критеріями можна судити про алкогольної ситуації та її динаміці?
Як правило, використовуються три групи соціологічних показників гостроти алкогольної проблеми і масштабів поширення пияцтва в країні: по-перше, рівень споживання алкоголю на душу населення і структура споживання, по-друге, характеристики масової поведінки, що є наслідком споживання спиртного, по-третє, збиток , заподіяну економіці і суспільству пияцтвом.
Але показник рівня споживання алкоголю має сенс тільки в поєднанні з даними про структуру споживання. Слід враховувати і ще цілий ряд характеристик, наприклад, регулярність споживання, протяжність у часі, зв'язок з прийомом їжі. Важливі й особливості розподілу загального обсягу споживання алкоголю серед населення: чисельність і склад питущих, непитущих, які п'ють помірно, розподіл випитого між чоловіками і жінками, за віком та інших соціально-демографічними ознаками. Поведінка при однаковому ступені сп'яніння та оцінки цієї поведінки також істотно різняться в різних соціокультурних та етнічних групах. Все вищеперелічене входить в поняття «модель алкогольного споживання».
При оцінці алкогольної ситуації виділяють три моделі споживання алкоголю: винну, пивну і горілчану. Ці моделі склалися історично і виявляються в питних традиціях різних народів.
Винна модель набула поширення в таких країнах, як Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Вірменія, Грузія, Молдова. Для неї характерно регулярне споживання слабкого виноградного вина за обідом і вечерею. Порівняно рівномірно і розподіл обсягу випитого між різними групами населення. В результаті наслідки дуже високого сумарного споживання алкогольних напоїв (до кінця 80-х років у Франції - 13,4 літра абсолютного алкоголю на душу населення в рік, в Італії - 11,8 літра) кілька пом'якшуються, хоча і не усуваються. Особливу проблему в цих країнах представляють наслідки алкоголізації для здоров'я тих, хто п'є і їх потомства.
Горілчана модель традиційно переважає в Польщі, Росії, Фінляндії, Швеції та інших країнах, де міцні напої становлять майже половину і більше в сумарному вживанні алкоголю. Для цієї моделі характерні: нерегулярність, знижений увагу до закуски, висока нерівномірність розподілу споживаного алкоголю серед населення, існування груп, різко виділяються непомірністю і асоціальною поведінкою, сильне сп'яніння не як непередбачений результат, а як свідомо досягається мета споживання алкоголю. Країни переважно горілчаної моделі, помітно поступаючись «винним» за сумарним споживання (до кінця 80-х років у Фінляндії - 7,2, в СРСР - 8,7, у Швеції - 7,4 літра абсолютного алкоголю на душу населення в рік), часто мають не менше негативних наслідків.
Пивна модель близька до винної, за рівнем споживання алкоголю «пивні» країни займають середнє місце (до кінця 80-х років ФРН - 10,6, Бельгія - 10,7, Чехословаччина - 9,4 літра абсолютного алкоголю на душу населення на рік).
У сучасній Росії проблема алкоголізму викликає особливу тривогу. Поряд з кількісним зростанням споживання алкоголю на душу населення спостерігається ряд негативних тенденцій. У структурі врахованих контингентів хворих на алкоголізм збільшується частка жінок: з 8,2% в 1981 р. до 14,3% - в 1992 р.; розширюється так звана сімейна форма алкоголізму. Алкоголізм омолоджується. Число підлітків (15-19 років), які страждають алкоголізмом, збільшилася з 842 чоловік в 1990 р. до 4197 - в 1992 р. У цілому 52% школярів старших класів вживають в тій чи іншій мірі алкоголь, серед учнів СПТУ цей показник дорівнює 63%.
Рівень споживання алкоголю лише побічно відображає ступінь розвитку пияцтва. Крім того, по ряду причин точне обчислення рівня споживання алкоголю просто неможливо. Сьогодні існує також тенденція розмивання національної специфіки алкогольного споживання. У Росії ж зростання в загальному обсязі вживаних алкогольних напоїв частки пива і вина, на жаль, не пов'язаний зі скороченням кількості горілки. Фактично вживання горілки доповнюється вживанням менш концентрованих алкогольних напоїв.
Уточнити алкогольну ситуацію в країні можна вивчаючи наслідки вживання алкоголю. Вони включають: кількість злочинів, пов'язаних з випивкою, і їх частку в загальному обсязі злочинів даного роду; число і частку нещасних випадків на тому ж грунті; число доставлених в медвитверезник; число хронічних алкоголіків і т. п. Крім того, наслідками пияцтва та алкоголізму є економічний і матеріальний збиток від злочинів та нещасних випадків, витрати на лікування хворих на алкоголізм, на утримання правоохоронних органів. Не піддається матеріальному обліку збиток духовним і моральним відносинам у суспільстві, особистості, сім'ї.